Жовтню - 85. Своє кіно. Історія

фестиваль, 2016

  • Період прокату фільму:

    19.08.2016 – 07.09.2016

  • Дубляж:

    різні

  • Країна:

    Україна

  • Ціна:

    від 40 до 60 гривень


 

Директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе:

«На екранах «Жовтня» протягом його історії демонструвалися стрічки світового репертуару, а також майже всі кінопрокатні стрічки України.

Для ювілейного кінопоказу ми обрали твори, які відповідають темі «Українське кіно в пошуках національної ідентичності».

Для вітчизняного кіно радянських часів нормою було зображати людину, яка відповідала критерію «радянська нація», «радянські громадяни». Діячі культури пишалися тим, що своєю творчістю ліпили, формували образ «радянської людини» ─ особистості, що не прив’язана до національної культури, своєї церкви, національних традицій, мови, що відмінна від російської. Українське кіно радянської доби надавало приклади такого протесту проти «уніфікації» під радянську людину.

Це «Тіні забутих предків» і всі інші твори українського поетичного кіно, що «пробивалося» крізь панцир заборон. У пострадянський період з національним, проукраїнським поглядом на дійсність теж було небагато. Найяскравіший приклад ─ стрічка «Молитва за гетьмана Мазепу». Кінофільми нової хвилі ─ «Гніздо горлиці», «Моя Бабуся Фанні Каплан», це безумовно наше, своє кіно через ракурс авторського погляду. Чекаємо на наступні українські картини для кінопрокату!»

 

 


31.08 - 13:05 – Сеанс - «Молитва за гетьмана Мазепу» 154 хв.  
31.08 - 19:45 – Солодке життя - «Хай Бог розсудить їх» 75 хв.

01.09  - 14:00 зала Сеанс - «Атентат – осіннє вбивство у Мюнхені» 100 хв.
01.09  - 18:45 Зала Солодке життя – «Поводир» 135 хв.  

 
02.09  - 13:55 – «Креденс» 80 хв.
02.09  - 18:45 – «Поводир» 135 хв.


03.09  - 13:10 – «Judenkreis, або Вічне колесо» 80 хв.
03.09  - 18:25 – «Молитва за гетьмана Мазепу» 154 хв.


04.09  - 12:45 – «Молитва за гетьмана Мазепу» 154 хв.
04.09  - 19:15 – «Кисневий голод» 95 хв.


05.09  - 14:05 – «Тіні забутих предків»  97 хв.
05.09  - 19:10 – «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» 110 хв.


06.09  - 13:40 – «Креденс» 80 хв.
06.09  - 18:35 – «Поводир» 135 хв.


07.09  - 13-35 – «Judenkreis, або Вічне колесо» 80 хв.
07.09  - 18-25 – «Молитва за гетьмана Мазепу» 154 хв.



Квитки на ці фільми можна придбати у касі кінотеатру. Вартість квитків 30-50 грн.

Доступне бронювання за номерами телефонів: 428-57-57 (каса), 428-57-50 (адміністратор)



«Тіні забутих предків», 1964. Кінорежисер Сергій Параджанов

Десятки років ворогували два гуцульських роди — Палійчуки та Гутенюки. Але сталось так, що покохав Іван Палійчук красуню із ворожого роду — Марічку, якій судилося прожити коротке, але щасливе життя…  Стрічку створено за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського. 

«Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності і казки, дійсності і уяви, достовірності і фантазії… Уяві Параджанова, здається, немає меж. Червоні гілки дерев, геометрична композиція усередині корчми з нечисленним реквізитом на фоні білих стін, Палагна на коні під червоною парасолькою і з напіводягненими ногами, грубість похоронного ритуалу з обмиванням померлого тіла і сцена оргіастичних забав у фіналі… Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях, обрядах самобутній культурний ритуал, в рамках якого дійсність реагує на турботу і трагедію особи» Журнал «Екран», Польща, 1966 рік 

Фільм  став знаковим для дисидентського руху. Під час прем’єри у 1965 році шістдесятники Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл виступили з різкою критикою арештів серед інтелігенції. Після акції реакція влади була блискавичною — Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь» і виключили з аспірантури Київського педагогічного інституту, Чорновола звільнили з редакції газети «Молода гвардія», Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом. Сам Сергій Параджанов зазнав переслідувань і був арештований, а надалі зазнав вигнання з України.  Тривалі роки цю стрічку було фактично заборонено до показу. 


«Пропала грамота», 1972. Кінорежисер Борис Івченко

Героїчна комедія оповідає про повний пригод шлях козаків Василя та Андрія з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, а після цього — про їхнє щасливе повернення в рідну Диканьку... 


«Кисневий голод», 1992. Кінорежисер Андрій Дончик

У радянській військовій частині «діди», зачитавши наказ про демобілізацію, вирішили познущатися з молодих військовослужбовців. Всі «молоді» покірно терпіли, проте рядовий Білик не став терпіти, на що сержант Кошачий, один із «дідів», сказав: «Я тебе чіпати не буду, такі, як ти, тут самі вішаються»… 


«Judenkreis, або Вічне колесо», 1996. Кінорежисер Василь Домбровський

«Стрічку знято за ориґінальним сценарієм Станіслава Цалика, написаним у тісній ідейній співдружності з режисером.

Сюжет картини розгортає наскільки реальну, настільки й фантасмагоричну історію про те, як до буковинського прикордонного міста приїхав справжній Дон-Жуан і що з того вийшло. Місто вгадується як Чернівці. Час дії – Друга світова війна.

Фільм складається з кількох історій, які так чи так пов’язані й перетинаються, вливаючись до руху вічного колеса життя, в якому сфокусовано всі можливі людські фантазії, сподівання та мрії, без яких неможливо жити й триматися на грішному світі.

В осерді цього споконвічного руху бринить кохання – драматичне кохання української дівчини Марічки, яке розгортається на тлі колообігу зміни влад на Буковині – румуни, росіяни, німці, румуни, росіяни...

А поміж ними – два загублені світи, український та єврейський, що приречені на драму виживання. Ось бо Judenkreis, себто з ідишу та німецької «Вічне колесо», – це вже й зловісна назва місцевого ґетто, до якого є вхід, та з якого немає виходу» Володимир Войтенко, «Арґумент кіно».


Альманах «Хай Бог розсудить їх…» (2012)

«Закон», 2008, Віталій Потрух;

«Хай Бог розсудить їх…», 2009,Євген Хворостянко;

«Гайдамака», 2011, Роман Синчук 

Дебютні фільми «Закон» і «Гайдамака» створено за оповіданнями Клима Поліщука, Валер’яна Підмогильного та Юрія Липи. Сценарна адаптація ─ Леонід Череватенко. 

«…Йдеться про той період, який в радянсько-російській історіографії називається громадянською війною, а насправді, як і нині, є – багато в чому – результатом тих чи тих російських військових агресій проти України, про що в літературних і фільмових сюжетах ідеться цілком відверто. […]

Варто зауважити, що письменники Клим Поліщук і Валер’ян Підмогильний (автор оповідання «Гайдамака») за сталінщини були репресовані, засуджені за своє українство, заслані на Соловки, а до більшовицького свята – 20-ліття Жовтневої революції – розстріляні 1937 року разом з іншими видатними діячами української культури – Лесем Курбасом, Миколою Зеровим, Григорієм Епіком, Миколою Кулішем і не тільки...

Автором новели «Закон», що лягла до основи короткого фільму Віталія Потруха, є одесит Юрій Липа. У цього видатного українця – лікаря, мислителя, поета, письменника, публіциста, автора української геополітичної концепції – також трагічна доля.

Під час Другої світової йому, як визначному українському ідеологу-державнику, німці пропонували очолити маріонетковий український уряд, від чого Липа категорично відмовився. Йому вдалося вижити. Організував підпільні лікарські курси для Української повстанської армії, працював інструктором Старшинської школи УПА в Карпатах. Але 1944 року був захоплений і замордований на смерть енкаведистами».

«Закон» і «Гайдамака» ─ «дві короткометражні воєнні драми, фактично – трагедійні сюжети часів національно-визвольних змагань пореволюційних років ХХ століття в Україні. Дві екранізації класичних оповідань української літератури, що вони гостро резонують з українським трагічним сьогоденням». Володимир Войтенко, «Арґумент кіно»

«Хай Бог розсудить їх…» ─ короткометражний фільм прот те, що війна - це не тільки війна. Це сміх, сльози, радість, розчарування. Це життя, у якому людина знаходиться на межі самознищення. 


«Молитва за гетьмана Мазепу», 2001. Кінорежисер Юрій Іллєнко

Перший повнометражний і великобюджетний фільм за роки незалежності України. Фантасмагоричні сни історії про кривавий бенкет трьох великих примар Європейської культури ─ Петра І, Карла ІХ та Гетьмана України Мазепу на полі Полтавської битви 1709 року. Сліпучі візії Любові, Смерті та Анафеми Мазепи, що назавжди змінили історію Східної Європи. 


«ТойХтоПройшовКрізьВогонь», 2012. Кінорежисер Михайло Іллєнко

Історія, що не могла відбутися ні з ким, ніколи, ні за яких обставин, але відбулася і має документальне підтвердження. Герой СРСР – Вождь індіанського племені. Солдат, якого зреклося королівство, має право вибрати собі іншого короля. Історія солдата, який сам став Королем. Іван Даценко – ТойХтоПройшовКрізьВогонь. 


«Креденс», 2013. Кінорежисер Валентин Васянович

Різдвяна казка не конче є горням із цукатами і горішками. Часом вона, як страшний сон, не має дна… Щоб просто жити і займатись своєю справою, головному герою Оресту необхідно пройти неабиякі випробовування. Чому так влаштоване життя? Чи варто йти на компроміс з самим собою заради міфічних благ? Дія фільму відбувається у казково зимовому Львові. 


«Поводир», 2014. Кінорежисер Олесь Санін

1930-ті роки, Україна. Американський підприємець Майкл Шемрок спільно зі власним нащадком приїздить до Харкова. Невдовзі його за таємничих причин убивають, а його хлопця рятує від переслідувачів сліпий кобзар. Усе це діється на тлі найдраматичніших сторінок української історії: колективізації, голоду, винищення української інтелігенції.


«Атентат – осіннє вбивство у Мюнхені», 1995. Кінорежисер Олесь Янчук

Фільм охоплює період від 1947 року, коли рейдові загони УПА з боями проривались за кордон, і до осені 1959-го, коли у Мюнхені від руки агента КДБ Богдана Сташинського загинув Степан Бандера. Вигнанці й біженці навіть у важких умовах еміграційного життя об'єднувалися, вели просвітницьку, релігійну, громадську й політичну роботу.

 



Новини від KINOafisha.ua

Загрузка...